Надання платних послуг. Особливості розрахунку

Всі ми пам’ятаємо, що перелік власних надходжень бюджетних установ містить ст. 13 Бюджетного кодексу України. При цьому там же визначено і напрями використання таких коштів, надходження від платних послуг в першу чергу мають покривати витрати, пов’язані з організацією та наданням цих послуг, а вже потім можуть бути спрямовані на інші заходи, такі як покриття дефіциту по загальному фонду по комунальним послугам та інше.Вартість платних послуг

Для більшості напрямків діяльності бюджетного сектору затверджені переліки платних послуг і методика їх розрахунку. Для кожного сектору ці нормативні документи містять відмінності, при цьому одночасно вони є досить схожими у загальних підходах. Так, при визначенні вартості платних послуг ми маємо отримати обгрунтовані власні надходження, включити в них всі витрати, які понесені на надання цих послуг, і при цьому їх жодним чином не завищити. Такий підхід, звичайно, вимагає від фінансово-економічної служби ювелірної точності. Налаштування деталізації витрат в системі може значно спростити такий облік. Відображення витрат можна налаштувати будь-яким чином: за напрямками, за факультетами, за темами науково-дослідних робіт, за підрозділами, за кодами державного класифікатора закупівель, тобто таким чином, щоб отримати затрати, в такому розрізі, який дозволить при складанні розрахунків і калькуляцій вартості платних послуг просто згрупувати витрати в такому розрізі, який нам дозволить побачити готову суму витрат.

Розглянемо на прикладі

Кошторис

В документі кошторис додаємо необхідні нам розрізи обліку для групування витрат: підрозділ і коди класифікатора закупівель, до речі саме така класифікація витрат досить зручна не тільки для обліку платних послуг, а й для ефективного контролю над рухом коштів по загальному фонду державного бюджету. Такі ж параметри деталізації додаємо і в інші документи. І тепер дивимося звіт, який формується за такими коштами . Слайд2_2

Як бачимо він в нас сформований за підрозділом, в розрізі КЕКВ і за додатковим розрізом обліку – кодом державного класифікатора закупівель. Згруповані такі витрати за  документами, що забезпечують касові і фактичні видатки, тобто ми бачимо скільки коштів для конкретного підрозділу заплановано за певним кодом, на яку суму укладені договори за цим кодом, скільки взято юридичних, фінансових зобов’язань, оплачено коштів, на який розмір фактичних видатків із акту виконаних робіт або прибуткової накладної. Таким чином ми реалізували максимально можливий контроль.

Окремим видом платних послуг, на якому хотілося б сьогодні зупинитися є оренда майна бюджетних установ. Такі платні послуги зазвичай вимагають обліку не тільки доходів, але й відновлення видатків по комунальним послугам. Яким чином ми пропонуємо автоматизувати цей процес обліку.

Договір оренди

В системі створюється договір оренди. При цьому зверніть увагу, що для правовідносин, які розпочалися раніше дати укладання договору, система також ефективно працює, ми можемо внести дату початку терміну дії договору раніше, ніж дата укладання договору.

Окремим документом вносимо розрахунок до договору оренди, в якому заповнюємо всі дані, що стосуються об’єкта оренди: площу, оціночну вартість, визначену експертом, ставку оренди, передбачену методикою розрахунку. Метод нарахування передбачає вибір різних способів:

  • в місяці нарахування,
  • в наступному місяці
  • тимчасово не нараховується, якщо відповідна умова була передбачена договором оренди (наприклад, орендарем проведено капітальний ремонт, вартість якого враховується замість орендної плати).

При цьому як бачимо з прикладу, оскільки у 2016 році орендна плата не індексується, навмисне було вибрано розрахунок в минулому році, щоб побачити, що система самостійно здійснює індексацію орендної плати за потребою, і у разі, якщо у наступному році індексація буде потрібна, система її розрахує автоматично. При цьому одразу у розрахунку вказано розмір орендної плати, який підлягає сплаті до бюджету, зверніть увагу, і розраховано за потребою суму ПДВ згідно із вимогами законодавства.

Інші послуги

також система дає змогу провести розрахунок вартості комунальних та експлуатаційних послуг у документі розрахунок інших комунальних послуг. За відшкодуванням цих послуг одразу формуються проводки на зменшення 801 або іншого витратного рахунку установи.

Для розрахунку комунальних послуг також передбачено кілька механізмів:

  • розрахунок за показниками лічильників
  • за площею.

Система також розраховує земельний податок, оскільки орендарі не є звільненими від оподаткування податком на землю (крім окремих випадків), а тому він має бути сплачений в частині орендованих приміщень. Пеня також автоматично розраховується на підставі попередньо заповненого довідника із обліковими ставками НБУ на певну дату.

Нарахування орендної плати

на підставі розрахунків орендної плати та комунальних послуг заповнюємо документ акт приймання-передачі обєкту в оренду. Цей документ дає змогу системі зрозуміти з якої дати орендар вступив у право користування і з якої дати починається нарахування послуг. Безпосереднє щомісячне нарахування орендної плати відображається у документі з такою ж назвою, в якому нам достатньо вибрати відповідний акт приймання обєкта, всі інші параметри система заповнить і розрахує автоматично.

Нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання замовниками послуг своїх зобов’язань

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань установлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ст. 231 ГКУ). При цьому ст. 343 цього ж Кодексу визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, який встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Але з листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. № 01-8/211 стає зрозумілим, що вищезазначені нормативно-правові документи не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Тобто, у договорі можна передбачити розмір пені і більший, але стягнути через суд у конфліктних випадках можливо буде лише той розмір, що вказаний у Кодексі — подвійну облікову ставку НБУ.

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені, це вказано у постанові пленуму ВГСУ від 17.12.2013 р. № 14.

Тепер постає запитання: на які цілі бюджетна організація може витратити цю суму? Відповідь залежить від того, до якого виду надходжень можна віднести пеню.

Перелік власних надходжень бюджетних установ містить ст. 13 Бюджетного кодексу України. Цей перелік є вичерпним. Тобто такий вид власних надходжень, як пеня, для бюджетних установ не передбачений.

Звідси висновок: віднести пеню до платних послуг, які надаються бюджетними установами, не можна.

Відповіді на запитання: що робити з надходженнями бюджетних установ, які не відносяться до власних надходжень, свого часу надавали Держказначейство у листі від 13.04.2007 р. № 3.3-07/877-4520 та Мінфін у листі від 18.04.2007 р. № 31-16020-01-9/8023.

Так, виходячи з цих листів доходи бюджетних установ, які не належать до жодної із груп власних надходжень, не можуть належати бюджетним установам та повинні бути перераховані до бюджету.

При нарахуванні сум штрафних санкцій виникають проводкиНарахування пені

Пеня та штраф як види неустойки застосовуються за різні порушення умов зобов’язань. При цьому законодавцем не обмежується застосування одночасно обох видів неустойки, що встановлені сторонами в договорі.

В ст.549 Цивільного кодексу визначено, що «неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення свого зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання».

Якщо коротко, то пеня нараховується за прострочку протягом певного періоду, а штраф за одноразове, одномоментне порушення. Ці поняття не можна підміняти і застосувати одночасно до одного й того ж порушення умов договору, оскільки у відповідності до статті 549 Господарського кодексу, штраф і пеня є одним видом господарсько-правової відповідальності, тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення умов договору свідчить про недодержання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України про заборону подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.

Розглянемо автоматизацію процесу нарахування пені та її відображення в обліку. Для прикладу порядку нарахування пені візьмемо договори оренди, які передбачають щомісячну сплату орендної плати не пізніше останнього дня місяця за наступний місяць, і у разі прострочення термінів її внесення, щомісячне нарахування пені, для наочності розглянемо ситуацію із чотирма орендарями. Бачимо відображення оплати вартості навчання двома різними орендарями 7-го вересня.

Оплата за послуги

Інший орендар вніс оплату аж 28 вересня, при цьому одразу сплатив за весь 5 місяців.

Нараховуємо щомісячну оплату за послугу, зверніть увагу, документ заповнюється і розраховується автоматично на підставі раніше внесених договорів. Щомісячна плата за оренду становить 1200 грн.

Переходимо до розрахунку пені. Отже, за вересень орендарі мали сплатити до 1-го вересня. Перший орендар оплатив 30-го вересня, тому система автоматично нарахувала йому пеню практично за весь місяць. Другий орендар 7-го вересня оплатив половину потрібної суми, тобто з 1 по 6 число йому нараховано пеню на всю вартість, а з 7-го числа на суму недоплати, тобто на 600 грн. Орендарі 2 і 3 внесли всю суму, але із затримкою, тому їм нараховано пеню за фактичну кількість днів затримки оплати.

Замовити презентацію можливостей обліку платних послуг Контакти 

FB8