Облік ПДВ

Починаючи з 1 липня 2015 року облік ПДВ суттєво змінився, реєстрація податкових накладних стала обовязковою, критерії віднесення витрат до податкового кредиту також кардинально змінилися, зявився у нашому житті термін «умовний продаж» або «компенсуючий ПДВ» і ще й до того всього органи Державного казначейства почали вимагати у фінансовій звітності відображати

залишки по електронному рахунку в рядку 270 активу балансу та в рядку 429 пасиву Балансу.

До того ж казначейство вважає, що у бухгалтерському обліку бюджетної установи рух коштів по електронному рахунку має відображатися такими проводками:

ПДВ_проводки

Основним нормативним актом, що регулюють питання електронного адміністрування ПДВ, крім Податкового кодексу є Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.14 р. № 569 (далі – Порядок № 569). Бюджетні установи самостійно зараховують на електронні рахунки кошти з відповідних рахунків, а Казначейство на підставі реєстрів платників ПДВ в автоматичному режимі перераховує із цих рахунків суми ПДВ виключно до бюджету. З огляду на те, що електронний рахунок відкрито на ім’я бюджетної установи, рух коштів за цим рахунком обов’язково має узагальнюватися на відповідних рахунках бухобліку та відображатися в облікових регістрах синтетичного та аналітичного обліку і звітності.

Відповідно до законодавства всі господарські операції бюджетної установи мають бути відображені в бухобліку на підставі первинних документів. Для обліку операцій на електронному рахунку ПДВ та розрахунків із бюджетом необхідно використовувати такі субрахунки, передбачені Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженим наказом Мінфіну від 26.06.13 р. № 611 (далі – План рахунків):

328 «Інші рахунки в казначействі», на якому узагальнюються кошти, що надходять на ім’я установи і не відображаються на субрахунках 321–327;

641 «Розрахунки за податками і зборами в бюджет», на якому обліковуються розрахунки установи з бюджетом із податків і платежів. Для забезпечення прозорого відображення в обліку розрахунків за податками і зборами до бюджету в частині ПДВ бюджетні установи можуть ввести нові аналітичні субрахунки другого рівня до субрахунка 641, а саме:

641/1 – для накопичення інформації за розрахунками з ПДВ за рахунок спецфонду кошторису;

641/2 – для накопичення інформації за розрахунками з ПДВ, що проводяться з електронного рахунка бюджетної установи в СЕА. Такі повноваження бюджетним установам надано п. 2 Плану рахунків, і вони є складовою облікової політики бюджетної установи, яка має врахувати галузеві особливості діяльності та містити єдині підходи у межах головного розпорядника бюджетних коштів (п. 3, 4 розд. І Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб’єкта державного сектора, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.15 р. № 11). Принагідно нагадаємо, що питання облікової політики бухгалтерського обліку суб’єктів державного сектора регулюються:

  • Законом від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;
  • Типовим положенням про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженим постановою КМУ від 26.01.11 р. № 59;
  • НП(С)БОДС 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок», затвердженим наказом Мінфіну від 24.12.10 р. № 1629.

Якщо бюджетна установа приймає рішення про запровадження нових субрахунків, то їй необхідно навести цю інформацію в розпорядчому документі про облікову політику. Типова кореспонденція субрахунків для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями бюджетних установ, наведена в додатку 2 до Плану рахунків, також не містить бухгалтерських проведень щодо руху коштів на рахунку установи в СЕА. І цьому є пояснення – згаданий додаток містить найбільш поширені операції, які здійснюються бюджетними установами.

ПДВ_звітністьЗгідно із Порядком складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженим наказом Мінфіну від 24.01.12 р. № 44, розпорядники бюджетних коштів відображають результат проведених господарських операції у формі № 1 «Баланс». Зокрема, у розд. ІІ «Оборотні активи» активу Балансу в рядку 270 «Інші рахунки в казначействі» наводяться залишки за субрахунком 328. Наявний залишок грошових коштів на рахунку бюджетної установи з електронного адміністрування ПДВ свідчить про те, що установа не сплатила до бюджету платежі. Отже, у розд. I «Власний капітал» пасиву Балансу в рядку 423 «Розрахунки із податків і зборів» має бути наведена інформація за незавершеними розрахунками з бюджетом, тобто залишки на звітну дату за субрахунками 641/1 та 642/2. Кредиторська заборгованість розпорядників відображається: за субрахунком 641/1 – у формі № 7д, № 7м «Звіт про заборгованість за бюджетними коштами»; за субрахунком 641/2 – у Довідці про дебіторську та кредиторську заборгованість за операціями, які не відображаються у формі № 7д, № 7м.

Як бачимо облік ПДВ зазнав суттєвих змін.

На що варто звернути увагу, на сьогоднішній день податковий кредит – це не право установи на зменшення податкового зобовязання, а обов’язок. Всі податкові накладні, виписані на імя установи, мають бути включені до податкового кредиту установи і відображені у бухгалтерському обліку, а потім вже за потреби збільшити суму податкових зобовязань з метою компенсації тих операцій, які не належать до таких, що дають право на зменшення зобовязань.

На жаль, традиційна система облікових регістрів бюджетної організації не орієнтована на потреби розгалуженого обліку ПДВ.

Згідно з чинними нормативними документами Держказначейства вся інформація щодо розрахунків бюджетних установ з державним бюджетом за ПДВ відображується в меморіальному ордері № 14 “Накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ”. Але даний регістр не дає змоги навести вичерпну інформацію про розрахунок податкових зобов’язань та податкового кредиту бюджетної установи протягом місця.

Проте не дивлячись на всі складнощі процесів податкового обліку і відсутність відповідних регістрів, вести такий облік потрібно, і система 1С готова суттєво допомогти Вам у цьому процесі.

ПДВ_схема При внесенні в систему акту від постачальника №1 ставимо галочку «віднести на податковий кредит»,  після проведення документу, бачимо які проводки сформовані. Із них зрозуміло, що акт був 1-ю подією.

Для прикладу правильного формування зведеної податкової накладної ми розглянемо 3 аналогічних акта від різних постачальників.

ПДВ_Зведена накладна

 Після одержання податкової накладної від постачальника №1 відображаємо її в 1С, при цьому вносимо на підставі внесеного раніше акту, у додаткових параметрах документа задаємо спосіб відображення в обліку – враховуємо чи пропорційно, якщо подивимося на кореспонденції після проведення документа, то бачимо, що рахунок 641.2, призначений для контролю наявності податкових накладних, закрився, а за рахунком 641.5, призначеним для відображення суми, що підлягає перерахуванню до бюджету, зявилося дебетове сальдо, тобто відображено наше право на зменшення податкового кредиту.

ПДВ_пропорційно

Податкова накладна від постачальника №3, але відмінність полягає в тому, що тут мова йде про операції, які мають бути відображені пропорційно, оскільки використовуються ці послуги у операціях оподатковуваних і неоподатковуваних.

А тепер найцікавіше: створюємо зведену податкову накладку, яка дозволяє нам створити «компенсуючі» (як висловлюються самі податківці) податкові зобовязання, або інакше кажучи податкові зобовязання із типом «умовний продаж», які дозволять нам за рахунок збільшення податкових зобовязань установи, компенсувати той податковий кредит, який зареєстрований був нашими постачальниками на електронному рахунку, але на який, по суті ми не мали права (наприклад коли оплата здійснена була по загальному фонду, а нам виписали і зареєстрували податкову), і привести залишок на електронному рахунку адміністрування ПДВ у відповідність із показниками нашої звітності в частині реальної кредиторської заборгованості по сплаті податків до бюджету. Для цього ми просто обираємо місяць, за який вона нам потрібна і встановлюємо відбір за типом податкових. Для установ, які ПДВ платять не пропорційно, а по так званій звичайній схемі, ця процедура ще простіша, вони сюди враховуватимуть усі податкові, які потрібно компенсувати.

зведена накладна пропорційно

Отримуємо готову зведену податкову накладну. Система одразу пропонує правильні проводки на фактичні видатки за відповідним КЕКВ,  за проведеним документом бачимо, що зведена компенсуюча податкова збільшила наші зобовязання і фактичні видатки (тобто компенсувала суми податкового кредиту).

Виходячи із типу зведеної, тобто пропорційна, одразу вірно заповнюється таблична частина документу – назва послуги «нарахування податкового зобовязання згідно…» В коментарі виводиться попередньо заданий у системі коефіцієнт.

На так звану компенсацію витрат і податкового кредиту, як ми бачимо з проводки, відобразилася саме та сума, яка передбачена коефіцієнтом із додатку 7 Декларації.

Замовити презентацію можливостей обліку платних послуг  Контакти

FB8