Особливості обліку пропорційного ПДВ в бюджетних установах

АльонаРозглянемо особливості автоматизації обліку пропорційного ПДВ на прикладі державного вищого навчального закладу, для якого нами було реалізовано ряд рішень для спрощення обліку. Ми розглянемо на прикладі ситуацію, в якій постачальник надав нам послуги, які одночасно використовуються в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях ПДВ і яким чином ця операція відображається у бухгалтерському обліку.

Давайте згадаємо, що на сьогоднішній день реєстрація вхідних податкових накладних є обов’язковою, органи Державного казначейства вимагають у фінансовій звітності відображення залишків по електронному рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ, податковий кредит – це не право установи на зменшення податкового зобов’язання, а обов’язок. Всі податкові накладні, виписані на ім’я установи, мають бути включені до податкового кредиту установи і відображені у бухгалтерському обліку, а потім вже за потреби збільшувати суму податкових зобов’язань з метою компенсації тих операцій, які не належать до таких, що дають право на зменшення зобов’язань.

Рух коштів по електронному рахунку має відображатися такими проводками

Слайд2При цьому варто звернути увагу, що такий механізм проводок був запропонований на старому плані рахунків, після переходу на новий план рахунків, в типових кореспонденціях щодо відображення в обліку руху коштів по електронному рахунку адміністрування ПДВ не було, проте якщо розглядати проводки за аналогією із Методичними рекомендаціями зі співставлення субрахунків бухгалтерського облікута перенесення залишків (затверджено наказом МФУ від 21.12.2016 р. № 1127).

Наша сьогоднішня розмова буде більш цікавою для вищих навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, науково-дослідних інститутів, які змушені обліковувати пропорційний ПДВ. Такий облік не здійснюється органами державною влади, а також іншими бюджетними установами, які не підпадають під критерії платників ПДВ.

Дуже коротко зупинимося на критеріях віднесення установ до платників ПДВ: під обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ підпадають установи, які за останні 12 місяців одержали більше 1 млн. доходів від постачання товарів, робіт, послуг (тобто ми розуміємо, що від надання платних послуг). При цьому не потрібно забувати, що ці доходи не є рівними доходам у фінзвітності, оскільки підходи до визначення доходів у податковому і бухгалтерському обліку зовсім різні.

Спробуємо із Вами розібратися хто і як має сплачувати пропорційний ПДВ.

Платникам, які одночасно проводять оподатковувані і не оподатковувані ПДВ операції, «пощастило» особливо. Адже вони ще повинні пропорційно нараховувати податкові зобов’язання за такими операціями.

Отже, пропорційне нарахування податкових зобов’язань згідно зі ст. 199 ПКУ проводять тоді, коли придбання одночасно використовуються в оподатковуваних і не неоподатковуваних ПДВ операціях.

За пропорційного нарахування податкового зобов’язання не враховують операції нарахування «компенсуючих» податкового зобов’язання з п. 198.5 ПКУ.

Розрахунок частки використання залежить від того, чи проводить платник податків разом з оподатковуваними операціями ще й операції, які не є об’єктом оподаткування, і звільнені від ПДВ операції.

Коли розподіляють ПК. Цю інформацію наведено у ст. 199 Податкового кодексу.

Якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовують в оподатковуваних операціях, а частково — ні, п. 199.1 ПКУ вимагає від платника податків:

1) нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ;

2) скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену ПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) ПДВ під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів у неоподатковуваних операціях. Досить цікавою і дискусійною буде ситуація, коли в нашому прикладі замість послуг, ми будемо оприбутковувати запаси або необоротні активи, спершу ми розглянемо автоматизацію на прикладі послуг, а якщо встигнемо, то поговоримо і про матеріальні цінності.

На думку податківців (листи ДФСУ від 07.08.2015 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17, від 07.08.2015 р. № 29168/7/99-99-19-03-02-17), для цілей застосування ст. 199 ПКУ до неоподатковуваних належать операції, які:

  • не є об’єктом оподаткування;
  • звільнені від оподаткування.

У ст. 185.1 ПКУ наведено визначення об’єкта оподаткування: «об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України». Таким чином, можемо зробити висновок, що кошти загального фонду державного бюджету і всі операції з ними не є об’єктом оподаткування ПДВ, а отже всі суми податкового кредиту, який був зареєстрований нашими постачальниками за коштами загального фонду, має бути компенсований у повному обсязі, оскільки ми не можемо зменшувати базу оподаткування за рахунок операцій із неоподатковуваними коштами.

Варто згадати також про вимоги 187 статті Податкового кодексу, зокрема 187.7, яка встановлює особливий режим для дати виникнення податкових зобов’язань за бюджетними коштами: «датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів і послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківських рахунок платників податку». Отже за податковим кредитом бюджетні установи мають по суті застосовувати касовий метод.

При цьому податківці роз’яснили (Лист Державної податкової служби України від 25.10.2011 р. N 4261/6/15-3415-04), що підтвердженням того, що товари/послуги оплачуються за рахунок бюджетних коштів, є наявність у договорі на поставку товарів/послуг умови, що оплата за поставлені товари/послуги здійснюється з відповідного рахунка Державного казначейства України.

Крім того ст. 187.10 надає право постачальникам теплової енергії, природного газу, водопостачання чи послуг, що включаються в квартирну плату працювати за касовим методом.

При розрахунку сум ПДВ варто звернути увагу на роз’яснення ДФС 23.09.2016 «31930/7/99-99-12-02-01-17 яке нарешті дало змогу чітко визначити базу оподаткування в орендних операціях.

Як визначити частку неоподатковуваних операцій

Відповідно до п. 199.2 ПКУ частку використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначають у відсотках як відношення обсягів постачання оподатковуваних ПДВ операцій (без урахування сум ПДВ) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних і не оподатковуваних ПДВ операцій (без урахування сум ПДВ) за цей же попередній календарний рік. Визначену у відсотках величину застосовують протягом поточного календарного року.

Цю частку використовують для проведення коригування сум ПДВ, які належать до ПК за операціями, вказаними в п. 199.1 ПКУ (п. 199.5 ПКУ). Порядок розрахунку такої частки було роз’яснено в уже згаданих листах ДФСУ від 07.08.2015 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17.

Слайд3

При внесенні в систему акту від Постачальника №1 ставимо галочку «віднести на податковий кредит», при цьому одержуємо проводки:

Слайд4

Після проведення документу, бачимо які проводки сформовані. Із них зрозуміло, що акт був 1-ю подією.

Слайд5

Після одержання податкової накладної від Постачальника №1 відображаємо її в 1С, при цьому вносимо на підставі внесеного раніше акту, у додаткових параметрах документа задаємо спосіб відображення в обліку – враховуємо чи пропорційно, якщо подивимося на кореспонденції після проведення документа, то бачимо, що рахунок 6311.2, призначений для контролю наявності податкових накладних, закрився, а за рахунком 6311.5, призначеним для відображення суми, що підлягає перерахуванню до бюджету, з’явилося дебетове сальдо, тобто відображено наше право на зменшення податкового кредиту.

Слайд6Це податкова накладна від Постачальника №2, але відмінність полягає в тому, що тут мова йде про операції, які мають бути відображені пропорційно, оскільки використовуються ці послуги у операціях оподатковуваних і неоподатковуваних.

Слайд7

А тепер найцікавіше: створюємо зведену податкову накладку, яка дозволяє нам створити «компенсуючі» (як висловлюються самі податківці) податкові зобов’язання, або інакше кажучи податкові зобов’язання із типом «умовний продаж», які дозволять нам за рахунок збільшення податкових зобов’язань установи, компенсувати той податковий кредит, який зареєстрований був нашими постачальниками на електронному рахунку, але на який, по суті ми не мали права (наприклад коли оплата здійснена була по загальному фонду, а нам виписали і зареєстрували податкову), і привести залишок на електронному рахунку адміністрування ПДВ у відповідність із показниками нашої звітності в частині реальної кредиторської заборгованості по сплаті податків до бюджету. Для цього ми просто обираємо місяць, за який вона нам потрібна і встановлюємо відбір за типом податкових. Для установ, які ПДВ платять не пропорційно, а по так званій звичайній схемі, ця процедура ще простіша, вони сюди враховуватимуть усі податкові, які потрібно компенсувати.

Слайд8

І отримуємо готову зведену податкову накладну.

Слайд9

Тут ми бачимо формування зведеної для пропорційного відображення компенсуючого ПДВ. Коефіцієнт такого розподілу в системі задається напереді діє протягом всього року.

Слайд10Виходячи із типу зведеної, тобто пропорційна, одразу вірно заповнюється таблична частина документу – назва послуги «нарахування податкового зобов’язання згідно…» В коментарі виводиться попередньо заданий у системі коефіцієнт.

Слайд11На так звану компенсацію витрат і податкового кредиту, як ми бачимо з проводки, відобразилася саме та сума, яка передбачена коефіцієнтом із додатку 7 декларації.

Якщо ж повернемося до надходження і розглянемо не послуги, а наприклад запаси, то тут варто згадати НПСБО 123, у розділі ІІ якого зазначено порядок визнання та первісної оцінки запасів. Пунктом 8 передбачено, що первісна вартість запасів, які придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

  • суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;
  • суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються суб’єктам державного сектору.

Тобто для платників пропорційного податку до вартості запасів необхідно включати ту частку ПДВ, яка не буде відшкодована, або іншими словами ту частку на яку ми виписуватимемо зведену податкову із типом «умовний продаж». Саме такий механізм визначення первісної вартості запропонований у доопрацьованій 1С, яку ми розглядали, якщо при оприбуткуванні запасів ми встановимо галочку «віднести на податковий кредит».

Також нагадуємо, що у відповідності до ст. 189.9 при ліквідації основних засобів ми маємо відображаємо умовний продаж із ПДВ.
Замовити презентацію можливостей обліку ПДВ  Контакти

FB8

 

 

Починаємо рік з новим планом рахунків Бюджет_новий_план_рахунків_6